Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

У кожному місті є вулиця, яка є його візитною карткою. В Одесі це Приморський бульвар…

Стоп.

Так вам розповість кожний екскурсовод. Приморський бульвар – візитна картка Одеси, розбита за губернатора Миколи Воронцова на місці руїн фортеці Хаджибей. Архітектурний ансамбль включає будівлю одеської Думи, Воронцовський палац, два напівциркульні готелі та Потьомкінські сходи. На початку бульвару встановлено пам’ятник Пушкіну, посередині – пам’ятник дюку Рішельє.

Фуууууух.

А тепер, коли з обов’язковою програмою покінчено, просто виходимо повз оперний театр до будівлі Думи і ахай від захоплення!

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

Приморський бульвар дійсно красива вулиця. Так і планувалося зробити таку вулицю, щоб усі ахнули. А було це на початку 19 століття, коли Одеса тільки-но починалася.

Спочатку граф Воронцов купив собі ділянку на руїнах турецької фортеці Хаджибей. Злопам’ятний князь Потьомкін, не вибачивши туркам запеклого опору, наказав розібрати фортецю по камінчику, що краєвид явно не прикрасило. Тож покупка Воронцову обійшлася недорого. На купленій ділянці Воронцов побудував палац – не такий розкішний, як у Петербурзі чи Криму, але контраст із навколишніми халупами був разючий.

А далі спрацював “ефект розбитих вікон” навпаки. Навколо одного гарного будинку з’явилися й інші чудові будинки. У 1820 одеська влада почала будувати бульвар «від палацу до палацу». Звели будинок Одеської міської біржі (зараз саме тут розмістилася міська Дума), від нього проклали широку вулицю до палацу Воронцова, замостили бруківкою, висадили дерева.

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

Будинки вздовж бульвару будувалися лише з одного боку, щоб не закривати краєвид на море. Архітекторів запрошували найзнаменитіших, а земля була така дорога, що споруди зводили стіну до стіни – і це в Одесі, де місця для будівництва було вдосталь. І ось уже за двісті років після початку робіт на Приморському бульварі можна переконатися – вийшло добре.

 

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

У центрі бульвару встановлено пам’ятник дюку Рішельє. Арман Еммануель дю Плессі, герцог Рішельє, онуковий племінник кардинала Рішельє, якого ми знаємо за романом про мушкетерів, втік із Франції після революції, і повернувся на Батьківщину після реставрації монархії. За цей час він зробив кар’єру у Російській імперії, зокрема на посаді одеського губернатора. За Дюка населення міста зросло вдесятеро, а торговельний оборот – у кілька сотень. Кажуть, що з другого люка з правого боку у позі кам’яного герцога можна побачити щось непристойне. Ми відповідально заявляємо: не схоже. Але перевірте самі.

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

Навпроти пам’ятника Дюку до моря спускаються Потьомкінські сходи. Розкішні білокам’яні сходи збудували як вхід з моря для найзнатніших гостей, звичайних спусків і так вистачало. Раніше вона вела прямо до води, тепер же впирається у проїжджу частину. Під жвавим шляхом є підземний перехід, який виводить до Морвокзалу. З обох боків від сходів розбиті парки, Стамбульська та Грецька.

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

А ввечері  Приморський бульвар стає навіть красивішим, коли запалюється підсвічування на платанах. Загалом цю ілюмінацію кілька років тому організували до нового року. Але вийшло так гарно, що після закінчення свят забирати з платанів гірлянди не стали..

Що робити, якщо ви вперше опинилися на Приморському.

  • Прогулятися бульваром в один і в інший бік
  • Подивитися на пам’ятник Рішельє “з другого люка”, щоб раз і назавжди закрити питання.
  • Спуститися Потьомкінськими сходами, зробити селфі. Піднятись назад на фунікулері.
  • Присісти на лавку під платанами та послухати вуличних музикантів.
  • Оглянути залишки фундаменту давньої грецької культури у міні-експозиції.
  • З’їсти устрицю у кафе.

Після розвалу СРСР в Одесі скоротилася кількість виробництв, що скидали в море токсичні відходи. За два десятки років море очистилося достатньо, щоб вода стала придатною для устриць. Тут же з’явилося кілька устричних господарств, які постачають продукцію до одеських ресторанів. Звичайно, вульгарні торговці можуть розповісти, що раковинки до них привозять із Бельгії та Франції. Але більшість устриць на одеських ринках – місцевого виробництва. У тому, що вони не гірші за французькі, можете переконатися самі.

Прогулянки Одесою: Приморський бульвар

Яке ж це задоволення – замовити устрицю з келихом ігристого вина, сісти за столик під платаном, потягувати вино, слухати, як грають вуличні музиканти, і розуміти, що літо минуло не дарма.